У липні цього року жителі сіл Маслівка та Шандра Миронівського району зіткнулися з загрозою будівництва величезної птахофабрики на землях їхніх сіл. ПАТ «Миронівка хлібпродукт» забажала побудувати 144 курника на родючих чорноземах, про що повідомила шандрівчан і маслівчан через лист. Цей лист від інвесторів демонстрували місцевим жителям Голова райдержадміністрації та сільські голови Шандри та Маслівки на зборах жителів сіл 8.07.2015 р. та 9.07.2015р., свідками чого стали більше 121 жителів Шандри та 355 жителів Маслівки. 6.07.2015р.маслівчанами та шандрівчанами на пшеничному полі села Маслівка була зупинена незаконна спроба буріння. Буровики без жодних дозвільних документів, без дозволу жителів села, знищуючи людські посіви, хотіли бурить свердловину, і запевняли людей, що вони їдуть у Шандру. Голова райдержадміністрації та голова Маслівки, чомусь, захищали інтереси буровиків. Цей факт був зафіксований правоохоронними органами. Маслівчани та шандрівчани зупинили це беззаконня та вигнали бурові машини з села. 8.07.2015 р. у селі Маслівка були проведені загальні збори жителів села, на яких 355 жителів села висловилися категорично проти будівництва птахофабрики на їхніх землях. Ініціативною групою села були зібрані близько 800 підписів жителів Маслівки, які категорично проти будівництва. В Шандрі 9.07.2015р. також були проведені загальні збори жителів, 121 чоловік висловилися проти будівництва птахофабрики. 482 шандрівчан, які не змогли бути на зборах, дали свої підписи проти будівництва птахофабрики. Ініціативні групи сіл звернулися до районної, обласної прокуратури та до райдержадміністрації і облдержадміністрації з вимогою перевірити чи сільські голови Маслівки та Шандри погоджували виготовлення проектної документації на будівництво птахофабрики. Перш за все, не було громадських слухань з приводу побудови птахофабрики та оголошень про них у пресі. А районна влада вже поширює інформацію від інвестора. Виникає ряд питань: чому районна влада представляє інтереси забудовника, а не народу, який є джерелом влади, чому не дотримується закон в даній ситуації, і чому, все ж таки, люди проти будівництва? Ми маємо відповідь тільки на останнє питання. В 6 км від Шандри та Маслівки вже є подібне підприємство, робота якого спричинила зниження рівнів води у криницях, а нестерпний сморід не дає людям вільно дихати. Інженер-гідрогеолог, який проживає в Шандрі, застерігає, що побудова нової птахофабрики таких масштабів спричинить осушення не лише колодязів, але і свердловин у навколишніх селах. 144 курники – це 144 свердловини на воду, які працюють цілодобово! Один цей факт викликає занепокоєння у всіх здравомислячих людей. В Степанцях та Козарівці люди живуть в зоні екологічної катастрофи, вони на собі відчули «інвестиції», «джекпот», «робочі місця». Нещодавно в Маслівці та Шандрі корпорація почала діяти вже давно перевіреними «брудними методами». Серед населення поширюється кольорова брошура «Миронівська Правда», в якій друкується брехня, активно агітують за будівництво птахофабрики. Ця «газета» ніде не зареєстрована і не має ніяких дозвільних документів. А «Миронівський край», якому люди раніше довіряли, друкує статті, які не відображають реальну ситуацію, м’яко кажучи, брехню. Кому потрібно вводити місцевих жителів у оману? Хто тисне на журналістів? Всі спроби ініціативних груп сіл Маслівка та Шандра надрукувати статті у районній газеті, які б відображали реальні настрої та переконання людей, наштовхуються на відмови. Люди починають замислюватися, а чи варто і далі читати газету, яка друкує нічим не підкріплену інформацію. Селян вже купують за 500 грн та кришки для консервації. Є й такі, які продають свої підписи, але достовірно відомо, що на пташнику вони ніколи не працювали і працювати не будуть. Цікаво, чому на сусідній птахофабриці завжди є вакансії? На щастя, більшість шандрівчан та маслівчан є незалежними, мають власну думку, не продажні. Тому люди борються з цим рейдерським захватом, а ініціативні групи сіл звертаються у різні інстанції, проводять збори людей та інформують про ситуацію, жителі цілодобово патрулюють поля щоб не дать можливості провести геологічну зйомку. Для них прикладом боротьби за справедливість стала історія жителів сіл Яснозі’я та Мошни Черкаської області, які зупинили "дерибан" своєї землі та об'єдналися перед лицем спільної загрози.

Залишити відповідь

Ваша поштова адреса не буде опублікована. Обовʼязкові поля позначені *

Ви можете використовувати наступні HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Очистити формуВідправити