О світлої науки храм, життєвих досвідів пізнання!. . Школо моя, радість моя, невпізнанною зробили тебе роки …Та все жти така рідна, світла, дорога.овее– колиска, ти – гавань, ти – рідний дім великої дружної сім’ї. Освітянська історія тісновплеласяв літопис села. Далеко в минуле відійшли буремні події попередніх століть і залишились лише приємні спогади про шкільне життя: офіційно діюча школа при Свято-Михайлівській церкві, наприкінці ХІХ століття вже дві школи – одна однокласна і одна двокласна. В різні роки, впродовж до середини 70-х років ХХ століття в Карапишах було чотири школи – дві восьмирічні, одна початкова та одна середня, де навчалися приблизно 1500 учнів. Новий етап в історії освіти розпочався в середині 70-х. Повернімосяу тойдалекий1975 рік.У центрісела постала новобудова, оточена ще зовсім юними, тендітними берізками і, хоча й молодими, але поважними каштанами. І потекли дзвінким, веселим потокомдо тебе, школо,вони, твої перші учні. Ті, хто як бджолина мед,летілидо тебе,бо кликав їх той малиновий дзвін…Уже черездекількароків протебе, школо, знали всі. Знали і тут, у рідному, чарівному, зеленому, такому славному селі Карапиші, і далекоза йогомежами. Твої випускники – то кращі люди нашої тоді величезної Вітчизни. Пройшли роки, десятиліття…А ти,школо,така жрідна і близька,така жбажана, овее –альма-мати,ти – дороговказ, ти – маяк!.. Сьогодні твої коридори ніби ширші,а класи– світліші.Та таквоно дійсно і є, бо тут всепо-новому:і інтер’єр, і дух новітніх технологій, і комп’ютерний овее, і бібліотека, і кабінет психологатасоціального педагога, і методичний кабінет, і актовий зал, і світла, велика, затишна їдальня, величезний спортивний комплекс та такі несхожі одна на одну класні кімнати. Одне тількитут залишилося таким, як і 40 років тому:великий, дружний, працьовитий і творчо мислячий овеесси учителів, батьків і учнів.Це –сім’я,у якоїі радощі, і невдачі – навпіл.Це овеесси-шукач,який прагнедо всьогонового, овеессивного.Це урокий свята, це олімпіади й конкурси, це вечори й екскурсії, це мандрівки, це зустрічі з ветеранами війни і праці… Перший дзвінок і останній – ось велика радість, що об’єднує учнів, учителів, батьків. Кожного року,у деньзустрічі з випускниками, злітаютьсядо тебе,рідна школо, твої пташенята, що в різні роки випурхнули з твого гніздечка і полетіли у світи далекі, незвідані, незнані. Приходять, щоб вклонитися тобі і дорогим учителям.А у них…зновута ждоріжкав овее,щоб дарувати своїм вихованцям те розумне, вічне, незгасимеполум’я любовідо навчання,до рідної землі, до її найпрекрасніших людей,до життя,до славноїісторіїУкраїни-неньки,до батька-матері,бо без неї, цієї любові,не будесправжньої людини,не усміхатиметьсяз голубих небес сонце, не співатиме під важким колосом нива,не лунатименаша задушевна українська пісня… Отож, ріднашколо, нехай тече голубим безмежжям щастя твоїх вихованців, хай врожайною буде твоя педагогічна нива, хай високов небі,обнявшись із сонцем, пливе веселкою доля твоєї великої, дружної сім’ї. Тож саме 1 вересня 2015 року в сільському будинку культури відбулося урочисте дійство, присвячене 40-річчю Карапишівської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Так уже повелося, що свято завждирозпочинає господар, який зустрічає гостей і запрошує їхдо своєї оселі. То ж право розпочати свято отримав директор школи , учитель історії за фахом, старший учитель, відмінник освіти України П.П.Свистуленко, який очолює педагогічний колектив впродовж останніх 28 років. Він щиро привітав усіх з ювілеєм навчального закладу та вручив пам’ятні нагороди вчителям та працівникам школи Наше свято– це визначна подія,і для всього районуі для всієї сільської громади Карапишів. Отож,до слівпривітань приєдналисязаступник голови Миронівської райдержадміністрації К.В.Жданов, голова районної ради, випускник школи 1982 року, батько випускника 2016 року О.Ю.Даниленко, Карапишівський сільський головаС.В.Руденко, випускник школи 1980 року, член батьківського комітету школи, виконавчий директор СТОВ «Агросвіт» Д.В.Петренко, П.Д.Журба, яка очолювала педагогічний та учнівський колектив протягом 1983-1987 років. Багато теплих привітань і щирих поздоровлень від учнів школи прозвучали на адресу працівників школи.Адже, це вони впродовж всіхроків доглядали,леліяли іменинницю. Сьогодні школа – світла оселя, у якій завжди панують порядок і чистота. Дбайливі руки працівників-господарників кожного дня піклуються про те, шоб тут було затишно і приємно навчатися і відпочивати. Кожен учень школи вдячний тьотям-технічкам, які постійно щось труть, метуть, миють. А ще багато хто пам’ятає запах шкільної котлети зі скибочкою хліба, смачні пиріжки за 5 копійок. Ось і сьогодні: якщо діти зголодніли, про них завжди піклуються працівники шкільної їдальні. А хто з них не шукав спасіння у медичному кабінеті, де чарівниці в білому халаті знімали головний біль добрим словом і рятували всіх бажаючих від уроків фізкультури та початкової військової підготовки! Щодня учні також переступають поріг шкільної бібліотеки, щоб пізнати таїну книжкової мудрості. Тож, велике спасибі усім працівникам школиза щоденнусумлінну працю. Та найпочеснішими гостями свята були ветерани педагогічної праці, які залишаються молодимидушею. Девізом їхнього життя стали слова: «Нам ніколине буде60, лише4 разипо 15». Бурхливими оваціями учасники свята вітали Т.В.Лазоренко, О.Ф.Дорогань, Т.В.Бабець, Н.Г.Капшук, І.С.Пастушенко, Т.Є.Євдокимову, О.О.Олефіренко, Л.А.Панченко, Л.І.Пилипенко, Л.С.Павлідіс, Н.І.Красієнко, В.І.Сосюру, М.У.Сем’янівського, М.І.Міщенко, М.П.Саленко, М.П.Тарасенка, І.В.Самофала, З.І.Крикун, О.Т.Головченко. Вони пішлизі школина заслуженийвідпочинок, але назавжди залишилися некоронованими королями та королевами, підкорившими розум та серця своїх учнів. Учасники свята також згадали теплим словом тих, хто пішов із життя, залишивши у серцях всіх світлий слід. Вони вшанували пам’ять учителів, які відійшли у вічність, вставанням та хвилиною мовчання: В.І.Бабця, М.І.Троценка, М.І.Григоренка, І.Г.Зінченка, Г.П.Зінченко, П.Г.Поплавського, І.В.Піскового, Л.І.Піскову, М.С.Перетятька, Л.А.Шелифіст, Є.П.Ярошенко, Г.М.Мельниченко, Л.Ф.Наконечну, І.Ф.Перетятька, Г.І.Бойка, М.П.Руденко, Д.Я.Кравченка, А.С.Куцоконя, М.Д.Куцокінь, М.Л.Пастушевську. Та життя продовжується, не дивлячись на гіркоту втрат. І знову й знову – з дня у день школа наповнюється дзвінкоголосим дитячим сміхом. Школа — цілий величезний світ, і є два центри цього Всесвіту — Учитель і Учень. І овее учні й учителі перетворюють звичайну будівлюна особливий— вируючий, шумний, але добрий будинок, де з кожним роком одні стають розумнішими, інші — мудрішими і всі разом — ближчими й ріднішими один одному. Проходять роки… Учні прощаються зі школою, ідуть у овее життя. Скільки прекрасних справ на рахунку випускників нашої школи. Вони працюють лікарями і вчителями, юристами і бухгалтерами, продавцями і перукарями, будівельниками і механізаторами,водіями і столярами. Ми можемо гордитися, щокоженз випускників, знайшов своє місце в житті. Багатьма своїми учнями школа може пишатися. Нехай хтосьне зривавзірок з неба, але запам’ятався дитячою безпосередністю, дотепністю, добрим відношеннямдо оточуючих. А такожшкола може гордитися випускниками, які повернулися в її ж лоно вже дорослими і продовжили справу своїх наставників.І як приємно, що сьогодні серед 25 педагогів та спеціалістів школи – 14, це випускникинашої школи. Випускники… Скільки вас полинуло за шкільний поріг, скільки розкидало по всьому світу.Та мизнаємо, що нам єна когорівнятися.Протягом40 років школа дала путівку в життя 1698 своїм учням-випускникам. 80 учнівзакінчили школу з золотою та срібною медаллю. Школа гордиться, що в її стінах виховувались і навчались Герой Радянського Союзу Віктор Дмитрович Капшук, доктор економічних наук Олена Анатоліївна Даниленко, кандидат юридичних наук Мирослава Петрівна Свистуленко, кандидат медичних наук Юрій Олександрович Мочалов, кандидат історичних наук Інна Михайлівна Ільченко, майстер спорту з греко-римської боротьби Євген Варінський та багато державних та громадських діячів. 23 роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим, що в буремні 90-ті, Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще рік тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війно, тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Ще рік тому ми не особливо звертали увагу на слова «слава Україні – Героям слава», а тепер ці слова набули нового змісту. Слова «слава Україні – Героям слава» перестали бути лише вітанням. Нині це відання особливої шани тим, хто у напружений, найкритичніший і найважливіший момент життя нашої неньки-України не відступив, а став на її захист. Це вітання є свідченням справжнього подвигу патріотів.Ми горді тим, що 25 випускників нашої школи захищали і захищають зі зброєю в руках крихкий східний кордон України. А наші сьогоднішні учні долучаються до благодійних справ, які спрямовані на моральну і матеріальну підтримку своїх воїнів-земляків. Вони надсилають їм свої малюнки та листи, влаштовують ярмарки, зібрані кошти з яких, передають на лікування поранених бійців, плетуть маскувальні сітки, а також долучаються до збору матеріалів про патріотів-захисників. …Шкільний дзвінок. Жоден деньв школінеможливо уявити без нього. Дзвінком починається і закінчується урок, шкільний день, навчальний рік.Як символшколи передається він із рукв руки,з поколінняв покоління. 40 років томушкільний дзвінок сповістив про відкриття нової школи і про початок першого навчального року. Чи думалось тоді маленькій першокласниці Світланці Пархоменко, а сьогодні завідуючій дитячим садочком «Колосок» С.П.Кондратюк, що саме вона рівно через 40 років 1-го вересня вестиме в 1 клас своїх вихованців.Саме в цей день вона передала випускників дитсадочка випускниці школи 1979 року Л.М.Шульзі, вчительці першокласників 2015 року. Тож нехай вічно звучать слова : «Здрастуй, школо!» В.М.Ситник, заступник директора школи з навчально-виховної роботи. Джерело публікації: Карапиші.UA

Залишити відповідь

Ваша поштова адреса не буде опублікована. Обовʼязкові поля позначені *

Ви можете використовувати наступні HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Очистити формуВідправити