Сьогодні завершення історії з придбанням, підготовкою і врученням бійцям “Правого Сектору” рамного джипа Mersedes ML 270 від Анатолія Степановича Даниленка і волонтерів – соратників. Перші матеріали про дану акцію: “Непублічний” Анатолій Даниленко (невідомі епізоди з діяльності відомої людини)” та “Недільний ранок депутата і волонтера Анатолія Даниленка” .

DANAT ( ДАНиленко і НАТаша) У нас все вийшло!
Для бійців, які гарно працюють на передовій, а саме воїнів 1-ї окремої штурмової роти Правого Сектора, ми в дуеті з ректором Білоцерківського національного аграрного університету Анатолієм Степановичем Даниленком придбали автомобіль – рамний джип Mersedes ML 270.
Щоб купити автівку для воїнів, я навіть в екстреному порядку подала документи на виготовлення біометричного паспорту, щоб купити і пригнати авто із-за кордону.
Ми були готові до усіляких ризиків, якби тільки задумане вдалося (для мене особисто – це ночівля на вокзалах, аж поки достойне авто не знайдеться, перетин кордону з моїми далекими поняттями про це і усякі поневіряння в чужому краю).
Перебирали «Міцубіші» й «Фольксвагени», «Тойоти» і «Ніссани», дизельні «Ниви», моніторили польський і український ринок.
Я маю водійські права і дуже мало водійської практики, не маю автівки, але за цей час почала непогано розбиратися у таких поняттях, як двигун, автомобільні фільтри і масло, система охолодження і опалення, автомобільний ремінь, механічна й автоматична коробка передач, запитувала про пробіг автівки, її технічний стан, про те, якими дорогами їздила машина (вітчизняними чи закордонними), розтаможене авто чи ні, в якому стані документи.
Але усе написане вище ніщо із результатом – авто куплене, пофарбоване у матовий хакі, ми йому дали назву DANAT (ДАНиленко і НАТаша), і навіть перед відгоном на передову освячене капеланом (щоб Вищі сили берегли наших бійців).
Чесно сказати – вам, дорогі правосєки, на блокпостах дуже заздрили. І казали, що бачили тут усе, крім мерсів. А ми були впевнені, що доставляємо автівку патріотам, хто добре працює «на нулях», хто доброволець, хто відстоює країну не за гроші (без зарплати), не за пільги і не «за землю» й інші матеріальні блага, достойним дисциплінованим воїнам, з якими несумісні алкоголь й усіляка інша дурня.
Для нас великою нагородою буде те, що авто допоможе вам і спрацює там, де потрібно, на ньому ви успішно виконаєте завдання командира, мобільно перевезете поранених, доставите на позиції БК і провізію…
Щиро дякую своєму діловому партнеру у цій справі ректору Білоцерківського аграрного університету Анатолію Степановичу ДАНИЛЕНКУ за довіру, за неабияке бажання допомогти фронту, за діловий підхід, за мудрі настанови, за турботу. ОБІЙМАЮ.
Без тебе, Андрію КОВАЛЬЧУК, було б дуже важко. Спасибі за величезну участь у доведенні справи до логічного завершення. Хороші, толкові, відповідальні люди завжди на вагу золота.
Без оптимізму Юри БАЛАЦЬКОГО – нашого штурмана – і усілякої допомоги в дорозі я й не уявляла нашої поїздки на схід. Його позитив і хороший настрій створювали теплу й дружню атмосферу.
Добрі слова хочеться сказати і на адресу Володі НЕДАШКІВСЬКОГО – для мене дорога без вас не дорога).
Дякую за нестримну віру в мене Людмилі ГЕРАСИМЕНКО, Олесі БАЛЯС (ЛАВРЕНЮК), вчителям Кагарлицької школи №2 Людмилі МАРТИНЕНКО, Ользі КУЦІЙ, Валентині КАПІШОН, бабунечці із золотими руками, яка готує на передову нашим воїнам домашню випічку по 10-20 ящиків, Катерині Григорівні ХРИСТЮК. А ще – волонтеру Едуарду КОПИЛОВУ, завдяки якому цього Меседеса і було знайдено)
ОБІЙМАЮ ВАС УСІХ. ВИ – МОЄ СРІБНЕ ВІЙСЬКО.

Наталія Кравець

Залишити відповідь

Ваша поштова адреса не буде опублікована. Обовʼязкові поля позначені *

Ви можете використовувати наступні HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Очистити формуВідправити