Чи правда, що агрохолдинги більше заважають, ніж сприяють розвитку села? Одна з бід України та її ганьба – це умови життя в селі. Майже тотальна бідність, відсутність комунікацій, транспорту і будь-якого сервісу, віддаленість торгових точок. Похилені хати і сараї. Села старіють і порожніють. Більш-менш активні люди і вся молодь виїжджають до великих міст. У селах абсолютно немає роботи. Найчастіше в селі мізерну зарплату отримують голова і секретар сільради і листоноша. Вижити допомагають пенсії і натуральне господарство: всю їжу доводиться вирощувати самим. Ці люди знаходяться фактично поза економікою, поза соціально-культурним життям, поза споживчим попитом. Для країни їх як би немає. Подивіться на будь-яку соціологію і маркетингові дослідження для бізнесу: “жителі міст 50 000+ “. Ось хто потрібен, ось для кого працює бізнес. І це реальність, а не самодіяльність маркетологів. В українському селі дійсно немає споживання, там практично немає грошей. Державна політика цю біду мільйонів ігнорує. Для держави цих людей нібито немає. Державна влада піклується про аграрні комплекси. Про виробництво сільгосппродукції. Вона радіє збільшенню врожайності, експорту, прибутковості агрохолдингів. Аграрні компанії – монстри в центрі уваги держави. Різні експерти і чиновники всерйоз міркують, що агросектор стане локомотивом економіки країни, а Україна – великою аграрною державою. Все це – складові політики, спрямованої на приниження, погіршення умов життя і подальше знищення українських селян. Агрокомпаніям – чужинцям не потрібно село. Їм потрібно суцільне поле, щоб трактор і комбайн їхали максимально прямо без перешкод. Ну, може, для свідомих аграріїв потрібні ще лісозахисні смуги. Великі агрокомпанії практично не дають селянам роботи. Робочих місць там мало, та й ті зайняті приїжджими з міст: від охоронця до директора і власників. Агромонстрам не потрібні люди. Алекс Ліссітса каже: “Виходячи з виробничих показників, різниця між агрохолдингами та середніми агрокомпаніями сьогодні є величезною, і зрівняти її в найближчі п’ять років буде дуже складно”. Це не кажучи вже про порівняння з дрібними фермерськими господарствами. А тепер поставимо собі запитання: а яка нам, селянам, користь з того, що ці агрохолдинги надефективні? Що нам радості від їх високих прибутків? Що толку від валюти, яку вони дають країні, якщо в селах третина українців ніколи не купила жодного імпортного товару, бо грошей ніколи не було? Відповідь проста: країні потрібна не надефективні агрохолдинги, а робота на селі. Країні потрібні не величезні латифундії, а фермери і середні господарства, власники яких живуть в тому селі і сім’єю там же працюють, і сусідам по селу роботу дають. По 300 000 га і більше у найбільших латифундистів країни. Це, для порівняння, земля, де могли б мати постійну роботу 1 000 фермерських сімей (до 200 – 500 га землі) і 1 000 середніх агрокомпаній (до 3 – 7 000 га землі). Плюс люди за наймом і сезонники. Плюс вони б стали споживачами товарів і послуг. А щоб так було, потрібна відповідна державна політика. Поки що ця політика не на користь людей. Так, хід історії і впровадження технологій не зупинити. Але направляти економічні відносини в потрібне людям русло – це завдання держави. В Європі з цим навчилися справлятися. Безумовно, не варто ставити завдання за всяку ціну зберегти наявну кількість сільського населення. Села будуть порожніти, число селян буде скорочуватися, молодь виїжджатиме. Але необхідно, щоб ті, хто в селі живе, мали шанс на свій бізнес, на роботу, на гідну оплату та цивілізовані умови життя. Ось головне завдання держави, а не підвищення прибутковості агрохолдингів. І не треба говорити, що на селі все п’ють, крадуть і працювати не хочуть. Як приклад того, що на селі можна жити достойно (за умови правильного ефективного господарювання і менеджменту) є приклад нашого села Карапиші. І знову таки всупереч державній політиці, а не завдячуючи підтримці з боку держави. Джерело публікації: Карапиші.UA

Залишити відповідь

Ваша поштова адреса не буде опублікована. Обовʼязкові поля позначені *

Ви можете використовувати наступні HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Очистити формуВідправити