Ім’я Михаїл, в перекладі з давньоєврейської означає «Хто як Бог», за переданням це були перші слова, які вимовив архангел Михаїл перед тим, як вступити у битву із сатаною. Архістратига Михайла здавна називають ангелом-охоронцем усіх християн, а українці вважають його патроном столиці України – Києва. Сучасний герб міста, як і стародавній, оздоблений образом архістратига з мечем. …… Починаючи від Мономаховичів (1125 р.), київські князі вважали Михаїла своїм патроном, зображали його на стародавніх гербах Києва. Символ Михаїла присутній і на головній хоругві часів Богдана Хмельницького та на численних козацьких прапорах.. Архангел Михайло зібравши військо благочестивих ангелів, виступив на війну проти сатани та його ангелів. Підступний сатана, який колись був найяснішим із небесних духів, за що він і був названий Люцифером, не втримався і був скинутий разом зі своїм військом на землю. У народній уяві архистратиг Михаїл – це мужній лицар, захисник, який перемагає всі темні сили на нашій землі. .. Образ святого Михайла уособлює перемогу добра над темними силами: гримить грім — значить, святий Михайло бореться з чортами. снує дуже поширений переказ про чорта, який намагався сховатися від архистратига Михаїла. Щоб урятувати, чорт почав називати предмети, за якими Михайло не дістав би його. Серед можливих варіантів він називав навіть людину, але архистратиг Михайло сказав, що в цьому разі людину він уб'є та дасть їй царство небесне, а чортові все одно — непереливки! Так чорт перелічив геть усі предмети, під якими міг би сховатися, аби Бог його не дістав, а про кущ ліщини забув. Тож мисливці радять під час бурі в лісі ховатися під ліщиною, оскільки там грім не вб'є.Цього дня старалися не працювати. Народні прикмети говорять: з Михайла зима морози кує. Якщо в цей день випадає сніг, кажуть, що то Михайло приїхав на білому коні. Було доброю ознакою на врожай і здоров’я, якщо в цей день випадала хоч невеличка пороша. Православні називають це свято ще як "Михаїлове Чудо". За християнським переказами, Чудо святого архістратига Михаїла полягало в тому, що він зробив чудотворним джерело біля храму святого Михаїла у Фрігії та запобіг потопу, який загрожував знищити храм і долину. Гріхом вважалося на Михаїла сіяти, орати, рубати дрова, мазати хату, будувати, копати, пекти хліб. Можна було лише варити, пасти, виконувати дрібну хатню роботу, годувати худобу та птицю. У народі побутує безліч переказів про заборону в цей день робити яку завгодно небуденну роботу, а також про те, як були покарані неслухняні. Переказують,що на Черкащині, наприклад, господареві стало шкода гарного робочого дня, і він пішов сіяти. Посіяв озимину, а коли повернувся додому, почав сіяти все, що потрапляло під руку, по кімнаті, двору, по всій садибі: посіяв сіль, борошно, крупи, сушені ягоди. І ніхто не міг його привести до тями. Всю ніч сіяв, поки не прийшов священик. Коли прочитав молитву над ним, тільки тоді він схаменувся і зарікся коли-небудь на Михайла працювати. Джерело публікації: Карапиші.UA

Залишити відповідь

Ваша поштова адреса не буде опублікована. Обовʼязкові поля позначені *

Ви можете використовувати наступні HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Очистити формуВідправити