Напередодні Великодніх свят депутат Київської обласної ради від Миронівського району Анатолій Степанович Даниленко побував у родинах загинувших на сході України воїнів Миронівчан.

На жаль, як на державному рівні влада не знайшла мужності назвати війну війною, так і на місцевому рівні, вже місцева влада, не знаходить часу потурбуватись сім’ями полеглих за Україну воїнів.

Проблеми у всіх практично одні й тіж – виорати город, допомогти з ремонтом будинку, перевести служити ближче до дому другого (вдумайтесь: другого сина, один вже загинув) і інші питання, не особливо обтяжливі для людей наділених владними повноваженнями.

Але все чогось нам не вистачає, щоб звернути увагу на цих згорьованих людей, чи дійсно часу, чи може совісті і хоч крихти людського співчуття. На всих рівнях проходять наради, пишуться постанови про посилення адресної допомоги сім’ям героїв – але реальної турботи, як не було, так і немає.

Ніхто з людей, до котрих приїхав з подарунками, вітаннями з Великодніми святами та пропозиціями реальної допомоги Анатолій Степанович Даниленко не сказав про те, що їх хоч інколи відвідує сільський чи міський депутат і цікавиться чим допомогти, чи який інший чиновник. Якщо  люди самі звернуться. то ще може щось трохи для них зроблять, а так…

Втім, про відвідини – перший візит був до мами Слободяника Вадима Павловича

(Навчався в Миронівській ЗОШ № 3. Розлучений, дітей не мав. Працював у Миронівському споживчому товаристві вантажником, експедитором Миронівського товариства «Олімп», продавцем приватного підприємства «Надія». В 1999—2001 роках проходив службу у ЗСУ. Після служби працював вантажником у ВАТ «СОММАС».
Мобілізований у березні 2014-го, старший оператор 2-го розвідувального взводу, 72-а окрема механізована бригада.
На початку липня йому надають двотижневу відпустку, відмовився. 28 липня 2014 року загинув — близько 14-ї почався артобстріл з боку Росії, горіло все, навіть БТР. До того місця два дні не могли доступитися.
Похований у Миронівці. Вдома лишилася мама, батько — ліквідатор аварії на ЧАЕС, помер 2001 року, брат Валерій помер 2006 року.)

Далі заїхали до мами покійного Михайлова Віталія Анатолійовича

(Народився в селі Центральне Миронівського району, дитинство та юність провів у Козині, 2000 року закінчив там ЗОШ. 2001 року призваний до лав ЗСУ, служив у Чернігівській області. По демобілізації працював у Києві будівельником. Повернувся додому, працював у приватного підприємця, на Миронівській птахофабриці «Наша Ряба». 2002 року одружився, згодом розлучився, в першому шлюбі народилися донька Наталія та син Борис. Згодом проживав у цивільному шлюбі в селі Таганча. Виступав у Миронівській футбольній команді «Нива».
Мобілізований у березні 2014-го, старший механік-навідник танка, 72-а окрема механізована бригада.
11 липня 2014-го увечері загинули Віталій Михайлов та механік-водій Костюченко О. А. внаслідок спрацювання вибухового пристрою — на маршруті руху військової техніки поблизу Панченкового. Похований у Козині.)

Потім Маслівка, осиротіла без батька сім’я Мартенка Володимира Миколайовича (20 серпня 1969, с. Маслівка, Миронівський район, Київська область, Українська РСР — 13 грудня 2016, Авдіївка, Донецька область, Україна) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник війни на сході України, командир взводу (72-а окрема механізована бригада)[1].
Загинув в результаті обстрілу терористами міста Авдіївка (Донецька область).
Указом Президента України № 23/2017 від 3 лютого 2017 року «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку» нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)

 

 

Вже перед обідом дістались до села Росава, до мами покійного нині Яценка Юрія Петровича (“Саїд”) (нар. 23 липня 1977; Росава, Миронівський район, Київська область — помер 25 серпня 2014; Комісарівка, Перевальський район, Луганська область) — український військовик, вояк батальйону «Київська Русь» Збройних сил України. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня. 1993 року закінчив Росавську ЗОШ, 1996-го відслужив військову службу. Працював у Києві.
Стрілець-помічник гранатометника, 2-а рота, 25-й батальйон територіальної оборони «Київська Русь». Псевдо «Саїд».
25 серпня 2014-го загинув під час обстрілу колони батальйону в районі Комісарівки.
Вдома лишилися мама Надія Андріївна, дружина Яценко Наталія Володимирівна, син Віктор 2000 р.н.)

Завершилась поїздка до сімей воїнів – героїв на робочому місці Альони, вдови Черненка Максима Зіновійовича (Народився 28 червня 1984 р., с. Центральне, Миронівський район, Київська область.
Дата та місце загибелі: 15 лютого 2015 р., м. Дебальцеве, Донецька область.
Звання: Старший солдат.
Посада: Водій.
Підрозділ: 25-й окремий мотопіхотний батальйон.
Обставини загибелі: Загинув 15 лютого 2015 р. від поранень під Дебальцеве, де машина військових потрапила під мінометний обстріл.
Сімейний стан: Залишилися дружина та 11-річна донька.
Місце поховання: м. Миронівка, Київська область.
Орден За мужність III ступеня
Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, “за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).)

В ветеринарній лікарні Миронівського району, де працює вдова Максима Черненка пані Альона, зібрались всі присутні колеги по роботі. Поспілкувались, привітали одне одного.

Анатолій Степанович розповів про поїздки на фронт в Мар’їнку, де найближчий час ним буде встановлено перший в місті пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку. Також поговорили про роботу – зібрались колеги, ветеринари, тож є про що поговорити, тим більше всі добре між собою знайомі, багато хто закінчив свого часу Білоцерківський Аграрний Університет, гордість і велика частина душі і життя Анатолія Степановича.

От так пройшов черговий день депутата від народу – Даниленка Анатолія Степановича, в турботах про небайдужих йому людей, всим вручив великодні дарунки, привітав, вияснив кому і чим можна допомгти. І вже займається тим. що пообіцяв людям – все буде виконано так, як і завжди.

Залишити відповідь

Ваша поштова адреса не буде опублікована. Обовʼязкові поля позначені *

Ви можете використовувати наступні HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Очистити формуВідправити