Відкриття пам'ятного каменю засновнику Миронівського інституту пшениці С Л Франкфурту 17/11/16 р в с. Центральне

Сьогодні, 17-го листопада. в селі Центральне урочисто відкрили пам'ятний камінь з нагоди 150 річниці від дня народження основоположника Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла профессора Соломона Львовича Франкфурта. Матеріал з Вікіпедії: Народився Шоломон (Шлім) Меїрович Франкфурт 1866 р. у м. Вільно. Батько — Лайба Меїр Франкфурт. Вищу спеціальну природознавчу освіту здобув у Цюріхському університеті, одержавши ступінь доктора. 1895 повернувся до Росії і 1896 захищає в Імператорському Московському університеті дисертацію на здобуття наукового ступеня магістра агрономії на тему: «Про фізіологічну роль деяких складових частин насіння». 1898 — стає співробітником сільськогосподарської хімічної лабораторії Департаменту землеробства Міністерства землеробства і державних маєтностей при Імператорському Лісовому інституті, що фактично стала методичним центром вивчення хімії ґрунтів у країні. Працюючи тут, С. Франкфурт розробляє спеціальну програму першої в країні мережі географічних дослідів з удобрення, яку реалізує саме на українських землях упродовж 1901—1917 рр.[1] 1901 — переїжджає до Києва, де очолює агрохімічну (насіннєву) лабораторію Південноросійського товариства заохочення землеробства і сільської промисловості. 1917 — увійшов до Тимчасового уряду О. Керенського як уповноважений Міністерства землеробства в Україні. 18 листопада 1954 — помер у віці 88 років під час відпочинку в санаторії Saw Mill River у місті Йонкерс, штат Нью-Йорк, США, де й похований. У вченого залишилося двоє синів, Марк і Борис, і дві доньки, Лідія і Дженні. Наукова діяльність Соломон Франкфурт був серед 36 засновників першого вітчизняного спеціалізованого наукового товариства — Київського агрономічного (створеного1909 року), засновник Київського обласного союзу хіміків (1917), член правління Союзу промисловості, торгівлі, фінансів та сільського господарства (1918), товариш міністра земельних справ Української Держави (1918), голова Сільськогосподарського наукового комітету України (1919—1920), завідувач селекційно-насіннєвим відділом Головцукру (1920). На пропозицію В. І. Вернадського брав участь в заснуванні Української Академії Наук. Був одним з найкращих і найбільш компетентних популяризаторів культури цукрового буряка в Російській імперії шляхом серії авторських науково-популярних книг. Соломон Франкфурт — автор понад 100 наукових і науково-популярних праць. Під керівництвом вченого створено мережу польових досліджень, на основі їх відпрацював оптимальну технологію вирощування цукрового буряка і запропонував раціональні підходи відносно його промислової переробки. 9 грудня 1909 р. вчений організував Центральну дослідницьку станцію з культури цукрового буряка, напрацював її першу програму. Свою діяльність ця установа у вигляді Миронівської дослідницької та селекційної станції (нині Миронівський інститут пшениці ім. В. М. Ремесла НААН) розпочала з 1912 р.; вчений очолював її протягом 1918—1919 рр.[2] Створив у Києві одну з найкращих в Росії агрохімічних та контрольно-насіннєвих лабораторій (1903). Згодом на її основі був створений нинішній Національний науковий центр «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук». Наукова спадщина вченого по праву належить не тільки Україні, де вчений пропрацював багато років, а й Литовській Республіці, у столиці якої він народився, та Державі Ізраїль (науковець – єврей за національністю). Випускник Цюріхського університету (Швейцарія), визнаний авторитет у своїй галузі, С. Франкфурт захистив дві дисертації – доктора наук у «alma mater» та магістра сільського господарства під науковим керівництвом професора К.А. Тимірязєва, володів щонайменше п'ятьма мовами і підтримував творчі зв'язки з провідними науково-освітніми центрами світу. Розроблену ним програму спеціальної мережі географічних дослідів з удобренням С. Франкфурт реалізував на українських землях, зокрема в Миронівці, будучі організатором і беззмінним керівником Мережі дослідних полів Всеросійського товариства цукрозаводчиків упродовж 1901–1917 рр. Дуже тісним і безпосереднім є зв’язок величної постаті вченого, громадського і державного діяча Соломона Франкфурта з Центральною (Миронівською) дослідною станцією, наріжний камінь якої був закладений ним 105 років тому. На теренах станції «виріс» всесвітньо відомий Миронівський інститут пшениці. З нагоди цієї поважної дати 17 листопада в Миронівському інституті відбулася урочиста подія – відкриття меморіального каменю для увічнення пам’яті про Соломона Львовича Франкфурта – фундатора Центральної дослідної станції, від заснування якої веде свою історію інститут. Символічно, що пам’ятний камінь встановлений біля корпусу інституту, в якому свого часу працював Василь Миколайович Ремесло. Пам’ятник повернений у бік старої території села з будівлями 1912–1920 років, зведення яких контролював колись Соломон Львович. А в хімічній лабораторії (1914 р.) під його керівництвом було покладено початок фундаментальним дослідженням і багатьом розробкам в царині агрохімії. В полі поблизу в рік заснування станції саме за розробленою С. Франкфуртом програмою польових досліджень був закладений довготривалий стаціонарний агротехнічний дослід. Такі багаторічні дослідження, подібні миронівському стаціонару, який пізніше назвали «Старе дослідне поле 1912 р.», проводяться лише в Англії, Німеччині та Франції. Саме тут розпочала роботу Центральна дослідна станція – славне дітище Соломона Франкфурта, яким він опікувався з 1911 по 1920 роки. На великому чорному гранітному камені – надписи українською, литовською та єврейською мовами: «Видатному вченому-агробіологу, основоположнику Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН професору Франкфурту Соломону Львовичу (1866–1954)». На урочисту подію зібрались миронівські науковці, жителі сіл Центральненської сільської ради, з’їхались поважні гості. Біля меморіального каменю були встановлені державний прапор України та прапор Миронівського інституту пшениці. Урочистий мітинг відкрив директор Миронівського інституту пшениці Олександр Демидов. З вітальним словом до присутніх звернулись президент НААН Ярослав Гадзало та ректор Білоцерківського НАУ, депутат Київської обласної ради Анатолій Даниленко. Аташе з питань культури посольства Литовської Республіки в Україні Юргіс Гієдріс завершив свою коротку промову словами: «Литва та Україна пов’язані багатовіковою історією, і особистість Соломона Франкфурта є ще одним підтвердженням тісного, перевіреного часом співробітництва та підтримки, особливо у цей складний для України час». Далі за всіма традиціями відбулась церемонія відкриття меморіального каменю: стрічку перерізали директор Миронівського інституту пшениці Олександр Демидов, президент НААН Ярослав Гадзало та народний депутат України Микола Кучер. Народний хоровий колектив «Золота нива» заспівав пісню «Мій інститут» на слова місцевого жителя, працівника станції, а потім інституту – Василя Проценка. В урочистій події також взяли участь заступник директора Департаменту землеробства Мінагрополітики Леонід Сухомлин, радник голови Київської облдержадміністрації Олександр Шевченко, академік-секретар Відділення наукового забезпечення і інформації розвитку НААН Віктор Вергунов, голова Миронівської районної ради Валентина Усик, генеральний директор ДУ «Держгрунтохорона» Ігор Яцук, директор ТОВ «Україно-венгерська насіннєва компанія» Петро Ляшок, директор ТОВ «Агрофірма «Колос» Леонід Центило. Квіти до пам’ятника академіку В.М. Ремеслу поклали ветеран інституту Василь Колючий на завідувач лабораторії якості зерна Ірина Правдзіва.

Залишити відповідь

Ваша поштова адреса не буде опублікована. Обовʼязкові поля позначені *

Ви можете використовувати наступні HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Очистити формуВідправити