Сапіга Олександр Андрійович (58 бригада) з вдячністю і привітом від побратимів-миронівчан

Сьогодні Україна святкує дуже важливе свято – День Волонтера!
День людей, що зробили вибір в житті, не просто чекати закінчення війни, не стояти осторонь і говорити про свою втому від військових подій. Вони вибрали шлях активної участі в захисті України
Наші Волонтери, ще з початку війни і по сьогоднішній день, одягають, годують, дістають захисну амуніцію і спорядження для добровольців та Збройних Сил. Допомагають морально і справами, приїзджають на передову – під обстрілами, не маючи права там бути, але перебуваючи там із-за свого права захищати свою Країну, підтримуючи Захисників.
Наші Волонтери … Вони не отримують зарплат і пільг – вони тільки віддають. Віддають, тому що вірять в нашу спільну Перемогу, бо своїми вчинками наближають її.

Відео в статті починається з епізоду з жовтневої розмови на камеру з волонтером Олегом Соделем (все відео: https://youtu.be/jJOEmoNEyXU), де він звертається до Миронівчан з проханням допомогти хлопцям на “передок” в покупці бензопили. Але відгукнулись, кажучи м’яко, “далеко не всі”, а вірніше ніхто з тих  хто дивився відео та читав статтю. Ніхто з небідних миронівчан не захотів допомогти і при особистому зверненні до них Олега…

Через три тижні з моменту виходу статті та відео до неї, Анатолій Степанович Даниленко запитав у Олега: “… ну що, Олеже, допоміг хтось хлопцям з бензопилою?”, Олег промовчав, “…тоді на гроші і поїдь купи та вручи хлопцям, вони ждуть”.

Ця розмова відбулась в моїй присутності, 9 листопада, в Миронівській районній лікарні, коли лікарню інспектувала комісія: ” Миронівська районна лікарня лідирує в Київській обл.

Того ж дня Анатолієм Даниленком в лікарню було придбано на прохання медиків хірургічного відділення водонагрівач, знову таки не самий дешевий, а потужний і надійний.

І це далеко не все, за невеликий проміжок часу який розглянуто в даній статті, з волонтерської та доброчинної діяльності команди волонтерів Анатолія Даниленка.

Не любить Даниленко розказувати “лишнє” з його точки зору”: “… нікому той розголос не потрібен, зробив і добре, не зумів – погано, необхідно знайти можливість і виконати обіцяне людям”.

P.S. А 22 грудня волонтери команди Анатолія Степановича їдуть в прифронтову зону – з подарунками дітям до нового року.

Залишити відповідь

Ваша поштова адреса не буде опублікована. Обовʼязкові поля позначені *

Ви можете використовувати наступні HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Очистити формуВідправити